Адамь роди Сіѳа.
Сіѳь [роди] Еноса.
Енось [роди] Каинана.
Каинань [роди] Маленла.
Маленль [роди] Нареда.
Наредь [роди] Енѡха.
Енохь [роди] Маѳꙋсалꙋ.
Маѳꙋсаль [роди] Ламеха.
Ламехь [роди] Нѡꙗ.
Ное [роди] Сіма. Въ д҃ни же Ноевы бы(с) потопь.
И сꙋть ѹбо ѡ(т) Адама до потопа лѣть вс҃мв. [2242]
Сімь, с҃нь Ноевь, роди Арфаѯада.
Арфаѯадь роди Каинана.
Каинань [роди] Саллꙋ.
Салла [роди] Евера.
Еверь [роди] Фалека.
Фалекь [роди] Рагава. Въ д҃ни Фалекови раꙁдѣли се ꙁемлꙗ. При семь и стльпотвореніе бы(с).
По Фалецѣ Рагавь роди Серꙋха.
Серꙋхь [роди] Нахора.
Нахорь [роди] Ѳарꙋ.
Ѳара [роди] Авраама.
Въкѹпѣ бывають лѣта ѡ(т) Адама до Авраама гс҃оꙁ. [3277] лѣть.
Авраамь [роди] Їсаака.
Їсаакь [роди] Іакова.
Їаковь [роди] Левію.
Левіи [роди] Кааѳа.
Кааѳь [роди] Авраама.
Аврамь [роди] Мѡѵсеа пр(о)рка. Съ иꙁведе людіи ѡ(т) Егѵпта.
Сѹть ѹбо ѡ(т) Авраамова прѣсел.ніа въ ꙁемлю Ханааньскѹ до исхода Їс҃лва ѡ(т) Егѵпта лѣ(т) у҃л. [430], а до скончаніа Ісꙋса Навіина у҃че. [495]. ѡ(т) Адама же гѱ҃од. [3774] лѣта. По Їсꙋсе же Навіине сѹдіами сп҃сааше б҃ь людіи, оскрьблꙗемыи ѡ(т) окръстны(х) иноплѣменикь. Въ них же прьвѣе начнь Іѹда, сѹдіи людемь ꙁ҃. [7] лѣ(т).
По Їꙋде же бы(с) сѹдіа Гоѳоніиль н҃. [50] лѣ(т).
По Гоѳоніиле же Авѡ(д) п҃. [80] лѣ(т).
По Аводѣ же Самегарь ꙁ҃. [7] лѣ(т).
По Самегаре же Вараакь и Девора пр(о)рчица, жена Лафидонова, м҃. [40] лѣть.
По Вараацѣ же Гедеѡнь м҃. [40] лѣть.
По Гедеѡнѣ же Авимеле(х), с҃нь его, лѣта г҃. [3].
По Авимелѣсе же Ѳѡла к҃г. [23] лѣть.
По Ѳѡлѣ же Иаирь к҃в. [22] лѣть.
По Аирѣ же Еф҅ѳае лѣ(т)ѕ҃. [6].
По Ефѳае же Евсевѡнь лѣ(т)ꙁ҃. [7].
По Евсевонѣ же Еглѡ(м) лѣ(т)і҃. [10].
По Егломѣ же Адѡнь лъть и҃. [8].
По Адѡнѣ же Саѱѡнь [лѣть к҃.].
По Самѱѡнѣ же облада лю(д)ми Самани лѣто едино.
И по сихь бы(с) беꙁвластіе вь евреехь м҃. [40] лѣть.
Потом же Иліи іереи ѡблада лю(д)ми к҃. [20] лѣ(т).
По Иліи же Самꙋиль пр(о)ркь прѣемь ст҃льство и власть дрьжа лѣ(т) л҃. [30].
Бываеть ꙋбо ѡ(т) скончаніа Ісꙋсова до Самѹиловы съмрьти лѣ(т) х҃і. [610], а ѡ(т) Ноа и ѡ(т) потопа лѣть в҃рк. [2120], а ѡ(т) Адама же дт҃пв. [4384].
По Самꙋилѣ же цр(с)твова Саѹль м҃. [40] лѣ(т).
По Саꙋлѣ же Дв(д)ь лѣ(т)м҃. [40].
По Дв(д)ѣ же Соломѡнь, с҃нь его, лѣ(т) м҃. [40].
Ровоамь, с҃нь его, лѣ(т) и҃і. [18].
Авіа, с҃нь Ровѡмовь, лѣ(т)ѕ҃. [6].
Асса м҃а. [41].
Иѡасафать к҃є. [25].
Иѡ[а]рамь и҃. [8] лѣть.
Ꙍхоꙁꙗ єдинꙋ лѣто.
Гоѳоліа и҃. [8] лѣ(т).
Їѡась м҃. [40] лѣ(т).
Амесіа к҃ѳ. [29] лѣ(т).
Оꙁіа и Аꙁаріа н҃в. [52] лѣтѣ.
Иѡаѳамь ѕ҃і. [16] лѣ(т).
[Ахаꙁь ѕ҃і лѣть]
Еꙁекіа к҃ѳ. [29] лѣ(т).
Манасси н҃є. [55]. При семь съꙁда се Виꙁантіа.
Амѡсь лѣ(т) в҃. [2].
Иѡсіи л҃в. [32] лѣто.
Їѡахаꙁь м(с)це г҃. [3].
Їѡакімь а҃і. [11] лѣ(т).
Їехоніа м(с)це г҃. [3].
Седекіа а҃і. [11] лѣ(т). Сего ослѣпивь Навꙋходоносѡрь, плѣнника вь Вавѵлонь ꙁаведе и храмь г҃нь ꙁажежень бы(с) ѡ(т) Навꙋꙁардана.
Бывають ꙋбо ѡ(т) Саꙋла, прьваго ц҃ра евреѡ(м), до плѣнѥніа Їѹдова Навꙋходоносѡро(м) ф҃ѳі. [519] лѣ(т), а ѡ(т) Скончаніа Їсꙋса Навіина а҃р. [1100], а ѡ(т) Ноа и потопа в҃х. [2600] лѣ(т), а ѡ(т) Адама дѡ҃ов. [4872].
Навѹходоносѡр же, по еже плѣнити емꙋ Іер(с)лімь и раꙁѡриты, цр(с)твова лѣ(т) к҃є. [25], а ѡ(т) прѣ(д)е того ѳ҃і. [19], ꙗко быти вьсѣ(х) цр(с)тва его м҃д. [44] лѣта.
По Навъходоносоре же ц҃рьствова Мародохь, с҃нь его, лѣть в҃і. [12].
Валтасарь, брать его, лѣ(т) д҃. [4].
Даріе, Асѹирѡвь с҃нь, лѣ(т) ꙁ҃і. [17].
Кѵрь Персенинь л҃а. [31] лѣто.
Камвись и҃. [8] лѣть.
Сфендать и Ківердіе, брата и вльхва, Миденина родомь, въставша ц҃рьствоваста м(с)ць и҃. [8].
. . . . .
Даріє Истапъ л҃ѕ. [36] лѣ(т).
Ꙁерк[ѯ]ъ, Даріевъ с҃ньъ, лѣ(т)к҃. [20].
Артаванъ м(с)ць ꙁ҃. [7].
Артаѯерѯъ длъгорꙋкыи м҃а. [41] лѣ(т).
Ꙁерѯъ вторꙑ м(с)ца в҃. [2].
Содіанъ м(с)цъ ꙁ҃. [7].
Даріє любодѣичищъ лѣтъ ѳ҃і. [19].
Артаѯерѯъ, Даріевъ с҃нъ, лѣ(т) м҃в. [42].
Артаѯерѯъ, наре(ч)нꙑи Ихосъ, к҃в. [22] лѣте.
Нарсіе лѣта д҃. [4].
Даріе Арсамъ лѣтѣ ѕ҃. [6]. Сего ꙋбывъ, Алеѯандръ Макѥдонскꙑ раꙁорꙑ цр(с)тво перское, Дръжавше всѣхъ лѣтъ т҃. [300]. И цр(с)твова лѣ(т) в҃і. [12] и ѕ҃. [6] м(с)цъ. И сконча се въ Вавѵлонѣ, си лѣто(м) л҃в. [32]. Покори же варварскы(х) еꙁыкъ к҃в. [22] и колѣна еллінскаа г҃і. [13].
Въкѹпѣ от Адама до Алеѯадра лѣ(т) ер҃пн. [5188].
По скончание же Алеѯандровѣ егѵптѡ(м) и Алеѯандрю цр(с)твовавъ Птоломѣи Лагоевъ лѣ(т) м҃. [40].
Птоломеи Філаделфъ л҃и. [38] лѣ(т). При се(м) еѵреіскіе сщ҃еніе кнігы въ еладскꙑ еꙁыкъ прѣписаше(с).
Птоломеи Евергетъ к҃ѕ. [26] лѣ(т).
Птоломеи Епіфаніе к҃г. [23] лѣ(т).
Птѡломеи Філомиторъ л҃є. [35] лѣ(т).
Дрꙋгы Еверг.тъ лѣ(т) к҃ѳ. [29].
Птѡломеи Фꙋскѡнъ лѣ(т) ꙁ҃і. [17] и м(с)цъ ѕ҃. [6].
Птѡломєи, наре(ч)ніи Алеѯа, лѣ(т) і҃. [10].
Алеѯандръ г҃. [3] лѣта.
Птѡломеи, наре(ч)ніи Сп҃с [= Спас] лѣ(т) и҃. [8].
Птѡломеи, наре(ч)нꙑ новіи Діонисіе, лѣ(т) л҃. [30].
Кл҃҃҃҃҃еопатра, но[ва]го Діонисіа дъщи, к҃в. [22] лѣте.
Въ д҃. е же лѣто сее цр(с)тва пръвѣе едино начелствова по ꙁаконꙋ Гаіе-Іюлъ кѥсаръ лѣ(т) д҃. [4] и м(с)цъ ꙁ҃. [7]. Ѡ(т) нѥгоже и кѥсарꙑ прочіи цр҃іе рымсціи начеше ꙁвати се.
По Іꙋл[и] же цр(с)твова Аугꙋстъ н҃ѕ. [56] лѣ(т) и м(с)ци д҃. [4]. Въ д҃. то на де(с)тое(ж) лѣто цр(с)тва свое(г) Клеопатрꙋ ѹбывъ, і Егѵптъ вьсъ повинꙋвъ, пръвѣе нижложи Птѡломеиское цр(с)тво, дръжавшее лѣ(т) с҃ч.[290].
Н бываютъ ꙋбо ѡ(т) Адама до начела цр(с)тва Ау(г)стова по иꙁѣстны(х) лѣтописцъ лѣ(т) еу҃ни. [5458]. Въ м҃в. е(х) [42] лѣто цр(с)тва Ау(г)стова рѡ(д)и се плътію г҃ь нашъ Ісꙋ(с) Хс҃ ѡ(т) с҃тіе б҃це.
Курин же посланъ бы(с) въ Іюдеꙋ съвѣтѡ(м) велмꙋжіи сътворити ѡ(т)писаніе имѣние(м) и жител(ем).
Ѡ(т) Адама до въч҃лченіа Х(с)ва лѣ(т) є҃ф. [5500].
По Ау(г)стѣ же цр(с)твова Тиверіе, с҃нъ его, к҃в. [22] и м(с)цъ ꙁ҃. [7]. Въ є҃і. е [15] же лѣто цр(с)тва его кр(с)ти се г҃ь нашъ Іу҃ Хс҃ іе(г)улское ꙋченіе начетъ. И въ и҃і. то(ж)е [18] лѣ(т) цр(с)тва его пострада ради волнꙋю стр(с)ть.
Сꙋ(т) же ѡ(т) Адама до г(с)нꙗ въꙁне(с)ніа лѣ(т) еф҃лг. [5533].
По Тиверію цр(с)твова Гаіе лѣ(т) г҃. [3] и м(с)цъ і҃. [10].
Клавдіе г҃і. [13] лѣ(т) и м(с)цъ е҃. [5].
Неронъ г҃і. [13] лѣ(т) [и] и҃. [8] м(с)цъ. И бежавъ, себѣ погрѣбе жива. Съ ꙋбытъ г(е)н. ап(с)лꙑ
Петра и Павла, и пръвѣе гонѥніе на хр(с)тіанꙑ начетъ.
Галвасъ м(м)цъ ѳ҃. [9] и д҃҃ни г҃і. [13].
Оѳонь м(м)цъ г҃. [3] и д҃ни и҃. [8].
Винталіе лѣ(т) а҃. [1].
Ꙋеспасіанъ і҃. [10] лѣтъ. И въ второе лѣто бы(с) плѣн.ніе Іер(с)лмꙋ ѡ(т) рꙑмлꙗнъ, по м҃. [40] лѣ(т) г҃а нашего въꙁне(с)ніи.
Тітъ лѣ(т) в҃. [2] и г҃. [3] м(с)це.
Доментіанъ е҃і. [15] леⷮ и а҃і. [11] мⷭ҇цъ.
Нерпа а҃. [1] лѣ(т) и м(с)ць д҃. [4].
Траианъ ѳ҃і. [19] лѣ(т) и м(с)цъ ѕ҃. [6].
Андріанъ Еліе к҃. [20] лѣ(т) и м(с)цъ а҃і. [11].
Андоніінъ бл҃гоч(с)тивꙑ к҃д. [24] лѣта.
Марко Андонінъ ѳ҃і. [19] лѣ(т).
Комо(д) в҃і. [12] лѣ(т) и м(с)цъ е҃. [15].
Перинаѯъ д҃ни п҃ꙁ. [87].
Іꙋліа(н) Дидіе д҃ни ѯ҃е. [66].
Севіръ ꙁ҃і. [17] лѣ(т) и м(с)цъ и҃. [8].
Антѡнінъ, с҃нъ Севіровъ, лѣ(т) ѕ҃. [6].
Макрінъ а҃. [1] лѣ(т) и м(с)ца в҃. [2].
Авітъ г҃. [3] лѣ(т) и м(с)цъ ѳ҃. [9].
Алеѯандръ Мамѣи г҃і. [13] лѣ(т) и м(с)цъ и҃. [8].
Маѯіминъ лѣ(т) ѕ҃. [6].
Маѯімъ и Валвінъ д҃ни к҃в. [22].
Гѡрдіанъ ѕ҃. [6] лѣ(т).
Фі(л)пп є҃. [5] лѣ(т).
Декіе в҃. [2] лѣ(т).
Галъ и Вꙋлꙋсіа(н) лѣ(т) в҃. [2] и м(с)цъ и҃. [8].
Емиліанъ д҃. [4] м(с)це.
Ꙋалеріанъ и Галлінъ, с҃нь его, є҃і. [15] лѣ(т).
Клавдіе а҃. [1] лѣ(т).
Кінди(н), братъ Клавдіевъ, д҃ни ꙁ҃. [7].
Авриліанъ лѣ(т) ѕ҃. [6].
Такітъ лѣ(т) в҃. [2].
Провь и Флоріанъ лѣ(т) в҃. [2] и м(с)цъ д҃. [4].
Каръ и Карінъ и Нꙋмеріанъ лѣ(т) в҃. [2].
Діоклитіанъ и Маѯиміанъ і Еркꙋлїе к҃а. [21] лѣто.
Кѡстандїе в҃. [2] лѣте.
Кѡстантінъ великꙑ л҃а. [31] лѣ(т). Сьи великы цр(с)твꙋющи гра(д) въ Віꙁантіи въ свое име, ѡ(т) Рыма приш(д)ъ, съ(д)а въ к҃є. [25] лѣто своего цр(с)тва, ѡ(т) съꙁ(д)аніа же мира въ лѣ(т) єѡ҃лꙁ. [5837]. Пре се(м) бы(с) [пръвіи] въселѥнскꙑ съборъ, иже въ Никѥи ти҃і. [318] бг҃оносны ѡ(т)цъ(х) на Аріа бг҃оборнаго, съводѣшꙋ неч(с)твнѣ въ тваръ с҃на бж҃іа, и раꙁсѣюща въ съꙁданна [и] несъ(д)а[на], єже по о҃ци и с҃нѣ и с҃тѣ(м) д҃сѣ покланꙗемо едино бж(с)тво.
Сꙋтъ ꙋбо ѡ(т) г҃а нашего въч҃лчеꙇніа до пръваго събора, иже въ Никѥи, т҃ні. [318] лѣ(т).
И сконча се, си лѣтѡ(м) ѯ҃є. мь [65].
Великꙑ Кѡстантінъ остави тремъ с҃нꙋвомъ свои(м) цр(с)тво - Констѣ и Константінꙋ и Константію, иже цр(с)твоваше лѣ(т) к҃д. [24].
По Костантїн же цр(с)твова Іꙋліанъ Прѣстꙋпникъ в҃. [2] лѣ(т).
Іѹвіанъ лѣ(т) а҃. [1] и м(с)цъ и҃. [8].
Оуалентіа(н) г҃і. [13] лѣ(т).
Оуалъ, братъ его, лѣ(т) г҃. [3].
Гратіанъ г҃. [3] лѣ(т).
Ѳеодоси же великы ѕ҃і. [16] лѣ(т). При ним же бы(с) вторꙑ съборъ въ Костантінѣ градѣ р҃и. [150] с҃ты(х) ѡ(т)ц҃ъ на Макѥдоніа дх҃оборца Кѡстантінꙗ гра(д), въ тваръ съводѣщꙋ д҃хъ с҃ты и расѣцающꙋ ничим же мънше семꙋ въсъꙁ(д)анна и несъꙁ(д)анна едино бж(с)тво.
Ѡ(т)стоит же вторꙑ съборъ ѡ(т) пръваго лѣ(т) н҃в. [52].
По Ѳеѡ(д)си же цр(с)твова Аркадіе і Оноріе, с҃нꙑ его, к҃в. [22] лѣ(т).
Ѳеодосіе, мали с҃нъ Аркадіевъ, л҃г. [33] лѣ(т).
При се(м) бы(с) г҃. [3] съборъ въ Еефесѣ с҃. [200] с҃ты(х) ѡ(т)ц҃ъ на Несторіа патріарха Кѡстантінꙗ гра(д), еже по съставꙋ съединѥніе ѡ(т)мѣтающꙋ на Х(с)ѣ того бж(с)тво и чл҃чьства, юже ꙗко въ истинꙋ б҃а рож(д)ьшꙋю д҃вꙋ б҃цꙋ никакоже гл҃ати хотѣщꙋ.
Ѡ(т)стоит же [ѡ(т)] втораго събора трети лѣ(т) м҃а. [41].
По Ѳеодоси мали цр(с)твова Маркіанъ а҃і. [11] лѣ(т) и м(с)ць є҃. [5].
При се(м) бы(с) д҃. [4] съборъ въ Халкідонѣ х҃л. [630] с҃ты(х) ѡ(т)ц҃ъ на Еутихіа Идіокора едино ест(с)во на Х(с)ѣ прѣдющи(х) ꙁлѣ.
Ѡ(т)стоит же д҃. [4] съборъ ѡ(т) г҃. [3] го лѣ(т) л҃. [30].
По Маркіанѣ же цр(с)твовавъ Лъвъ великꙑ лѣ(т) и҃і. [18].
Лъвъ малꙑ, внꙋкъ его, а҃. [1] лъто.
Ꙁінѡ(н), ѡ(т)ц҃ь его, лѣ(т) ꙁ҃і. [17].
Анастасіе Дікоръ к҃ꙁ. [27].
Іѹстінъ Траѯъ лѣ(т) ѳ҃. [9].
Іꙋстиніанъ великы л҃ѳ. [39].
П͗ри нѥм же бы(с) є҃. [5] съборъ въ Костантінѣ градѣ р҃ѯе. [165] с҃ты(х) ѡ(т)ц҃ъ на Ѳеодора некоего и Діодора, таа ꙁле Несторіева мꙋдръствꙋющи(х) и съписанми ѡногова ......... ѹтвръж(д)ающихь Ꙍрігѥна и Дидіма и Евагріа нѣкоего, вѣтхы(м) ꙋбо сꙋщи(м) баснословна же нѣкаа въ б҃жію ц҃рквь привъвести начинающи(м).
Ѡ(т)стоиіт же є҃. [5] съборъ ѡ(т) д҃. го [4] лѣ(т) р҃в. [102].
По Ꙋстиніане же Оустінъ малꙑ цр(с)твова лѣ(т) г҃і. [13].
Тіверіе є҃. [5] лѣ(т).
Маврикіе к҃. [20] лѣ(т).
Фока ........... и҃. [8] лѣт
Иракліе на съм҃трію си, кꙋпно Мартіною, мц҃е д҃. [4].
Конста к҃ꙁ. [27].
Костантінъ, с҃нъ его, ꙁ҃і. [17] лѣ(т).
При се(м) бы(с) ѕ҃. [6] съборъ въ Кѡстантінѣ градѣ р҃о. [170] с҃ты(х) ѡ(т)ц҃ь на Сергіа и Пира и Павла, Кѡстантінѡ(м) градѡ(м) начелствовавшіи(х), ѡ(т)мѣтающи(х) на Хѣ҃, еже по коемꙋж(д)о двѣю ест(с)вꙋ, двѣ дѣнствѣ и двѣ хѡтѣніи.
Ѡ(т)стоит же ѕ҃. [6] съборъ ѡ(т) є҃. го [5] р҃мѳ. [149] лѣ(т).
По Костантінѣ же цр(с)твова Іꙋстиніанъ лѣ(т) де(с)тъ.
Леонтіе г҃. [3] лѣта.
Аѱімаръ ꙁ҃. [7] лѣ(т).
Іꙋстиніанъ втѡрицею ѕ҃. [6] лѣ(т).
Филіпикъ Варⸯданіе в҃. [2] лѣ(т).
Арѳеміе иже и Анастасіе в҃. [2] лѣ(т).
Ѳеѡⷣсіе в҃. [2] лѣ(т).
Лъвь Конѡ(н) иконоборцъ к҃д. [24] лѣта. При се(м) рымлꙗнѣ ѡ(т)стꙋпише ѡ(т) гръкъ и ꙋдържаше Ры(м) о себѣ даже и доселѣ.
Кѡнстантінъ гное имѣниты л҃д. [34] лѣта.
Лъвъ, снъ его, є҃. [5] лѣ(т).
Кѡстантінъ съ православною си м҃трію Ириню є҃і. [15].
При сы(х) бы(с) ꙁ҃. [7] съборъ, иже въ Никѥи вторꙑ, т҃ѯꙁ. [367] с҃ты(х) ѡ(т)ц҃ъ на иконоборце.
Ѡ(т)стоит же ꙁ҃. [7] съборъ ѡ(т) ѕ҃. го [6] лѣ(т) р҃к. [120].
По Костантінѣ же [и] Иринѣ цр(с)твова Никѵфѡ(р) и҃. [8] лѣ(т)и м(с)цъ ѳ҃. [9].
Ставракіе лѣто а҃. [1] и м(с)цъ в҃. [2].
Михаи(л) Бл҃гоч(с)твы лѣ(т) в҃. [2].
Львъ Армѣнинъ лѣ(т) ꙁ҃. [7] и м(с)цъ е҃. [5].
Ѳеѡфілъ, с҃нъ его, лѣ(т) в҃і. [12].
Михаи(л) с҃нъ Ѳеофілѡ(м), съ м҃трію си Ѳеѡ(д)орю, лѣ(т) к҃є. [25].
И съ Василіе(м) Макидонѡ(м) а҃. [1] лѣто и м(с)це д҃. [4].
При сы(х) обнови се православіе и иконы с҃тіе въставише(с) въ ц҃рквы пакꙑ.
И словеса словенскаа съставише(с) с҃ты(м) Курилѡ(м) въ лѣто с҃тѯ. [6360-5508=852].
Василіе Макѥдѡ(м) ѳ҃і. [19] лѣ(т).
Лъвъ Прѣмъдры к҃є. [25] лѣ(т) и м(с)цъ и҃. [8].
Алеѯандръ, братъ его, единю лѣто и м(с)цъ.
Кѡстантінъ, с҃нъ Лъвовъ, н҃д. [54] лѣ(т).
Романъ, с҃нъ его, г҃. [3] лѣ(т).
Никуфѡ(р) Фока ѕ҃. [6] лѣ(т) и м(с)цъ ѕ҃. [6].
Іѡа(н) Цимисхіи лѣ(т) ѕ҃. [6] и м(с)цъ ѕ҃. [6].
Бываютъ ꙋбо лѣта ѡ(т) Адама до Цимисхіа ѕу҃пд. [6484].
По Цимисхіи ..........
......................................
Въ таже врѣмена постиже съмрътъ б҃лгоч(с)тиваго г(с)п(д)на сръблѥ(м) ц҃ра Стефана. Въ лѣ(т) ѕ҃ѡ҃҃ꙁ҃д҃. де. к҃. д҃нъ. и г҃. мъ потѡ(м) мимошъ(д)ши(м) лѣтѡ(м) ѡ(т) съꙁданїа же мира: въ лѣто ѕ҃ѡ҃ѯ҃ꙁ҃. турци придоше Калипол. и примише брѡ(д) и прїеше мнѡгїе странъі въ ꙁападꙋ. Отолѣ сътвори се съмꙋщенїе и неꙋстроеніе велїе и погꙋба помѣсте(х) хр(с)тїанъскьі(х). Быше же и трусꙑ и велици поꙁемлꙗ.
Таже по двои(м) лѣте(м) прѣшъ(д)ши(м): въ лѣ(т) ѕ҃ѡ҃ѯ҃ѳ҃. ѡ(т)нели турци Калиполіе прѣидоше, погыбѣ мѡмчіло перꙑторски.
ѡсъмъ де(с)томꙋже тѣкꙋщꙋ събрахꙋ ѡсмихꙋ стотїнъ, къ, ҂ѕ҃. ти(м) тꙑсꙋща(м) лѣ(т). Оумретъ ц҃ръ Ꙋрошъ цр(с)твоватъ ѕ҃. лѣ(т).
Въ тоже лѣто ꙋбꙑше турцꙑ кролꙗ Влъ(ка)шина и Оуглѥшꙋ де(с)пота на Маріцѣ се(к). к҃ѕ҃. д҃нъ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ѡп҃в҃. расипа ст҃ы кн҃еѕъ Лаꙁаръ Николꙋ жюпана, и ослѣпи его.
Въ лѣ(т) ѕ҃ѡп҃и҃. бы(с) куропа(с).
Въ лѣто ѕ҃ѡп҃ѳ҃. бы Чрѣповъ бои на Дубровнице.
Въ лѣ(т) ѕ҃ѡ҃чд҃. помръче сл҃нце.
и въ то лѣто исхо(д) цр҃ъ Муратъ на Плочникъ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ѡ҃ч҃ꙁ҃. бы(с) бои на Ко(с)вꙋ кнежїи съ Мꙋратѡ(м), м(с)ца ію(н) є҃і. дн҃ъ и Мꙋрата ꙋбꙑ Милоше(м). И самъ бл҃жєнꙋю ко҃нчінꙋ прїе ѡ(т) тꙋра(к).
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃а҃. прїеше тꙋрци Тръново.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃г҃. воеваше тꙋрци на влаахѣ. И кралъ Марко и Кѡстади(н) погыбоше.
Въ лѣто ѕ҃ц҃д҃. раꙁбыше тꙋрци ꙋгръка кр҃алꙗ Жігмꙋнта кон Никополꙗ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃є҃. поꙁѣбоше турци на Боснѣ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃ї҃. погыбе Баꙗꙁытъ Амира ѡ(т) Демира по(д) Ангꙋрѡ іюнїа к҃ѳ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃дї҃. прстави се г(с)пгꙗ Еу(г)нїа.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃ѕ҃ї. бы(с) ꙁла ꙁꙑма.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃ꙁ҃ї. плѣни Влъкъ с тꙋрци сръбскꙋ ꙁемлю.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃н҃ї. ѯакла Мꙋсїа Влъка и Лаꙁара братїю Стефана деспота.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃ѳї. Амира челепїа ꙋбїенъ бы. Лаꙁаръ Стефанꙋ деспотꙋ сетричищъ Влъкъ братъ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃к҃а. Моусіа хѡ(д) на Ново бръдо нъ не ꙋспѣ нищо.
А на друго лѣто расипа блъгаре.
И въ то лѣто ꙁакланъ бы(с).
Въ лѣто ѕ҃ц҃к҃ѕ. съꙁдана бы(с) Ресава.
Въ тожде лѣто прѣстави се великꙑ воевода угровлахискїи Іѡанъ Мирчѡ ге(н) ла.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃к҃ѳ. ѹмрѣ Балша ꙁетскꙑ и цр҃ъ крыкчїа.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃л҃҃е҃. постави се деспот Стефанъ г(с)п(д)нъ сръблѥмъ. Мца ію, ѳ҃і.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃л҃и҃. прїеше тꙋрцꙑ Солꙋнъ.
Въ лѣ(т) ѕ҃цм҃а. помръче сл҃нце и бы тма, и ѕвѣѕдꙑ видѣще, ію(н), ꙁі. в срѣ(д).
В лѣ ѕ҃цм҃д. ѹмре(т) кралъ Жигмꙋнда.
На другое лѣто бы ꙁлы поне(д)лникъ и попалише ꙋгрꙑ тꙋрска дрѣва под Крꙋшевъце(м).
На второ лѣто поробы Мꙋратъ сръбл. и прими Боръ и Раваницꙋ.
И въ то лѣто иꙁгоре Скопїе, и въ нѥ(м) мнѡ дш҃ъ съгорѣши.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃м҃ꙁ҃. прїми цр҃ъ Мꙋратъ Смѣдерево аꙋста, к҃ꙁ. и иꙁвѣ Гръгꙋра и Ѳѡмꙋ.
И въ то лѣто ꙋмретъ кралъ Алберта.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃м҃и. свеꙁа Мꙋратъ Гръгꙋра и Стефана и Ѳомꙋ на въскреснїе.
Въ то лѣто догѥ Гюргъ деспоть с ꙋгръ ꙋ Ꙁетꙋ.
И въ дрꙋгое лѣто ѡ(т)иде деспотъ иꙁ Дꙋбровника но ꙋгрѣ и прими баша ново бръдо. ію(л). к҃ꙁ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃и҃. убꙑ Ꙗнкꙋлъ Мѣꙁꙑтъ бега на Власехъ.
Въ н҃а лѣ(т) хо(д) баша по(д) Белгра(д). И съꙁыꙁда Жреповънъ.
И въ то лѣто раꙁби Ꙗнкꙋ(л) башꙋ на Власѣ(х).
Въ лѣ(т) ѕ҃цн҃в҃. иꙁыдѣ деспотъ Гюргъ съ ꙋгрїи на Ꙁлатицꙋ. И раꙁбꙑ башꙋ по(д) Нише(м). и оборише турцы Ново бръдо и тож(д)е лѣто плѣни его таꙋтъ и исече воїскꙋ сръбскꙋ на Ситници и расипа ѡ(т)стръвицꙋ. Тꙋже го(д)нꙋ баша плѣни Кислінꙋ и скобаликꙗ ꙋхвати Николꙋ.
Въ лѣ(т) ѕ҃цн҃г҃. погꙑбе кра(л) Вла(д)славъ на Варнѣ.
Въ лѣ(т) ѕ҃цн҃ꙁ҃. раꙁбы ц҃ръ Мꙋра(т) Ꙗнкꙋлꙗ на Косовꙋ ѡ(к) н҃і.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃н҃ѳ. ꙋмре ц҃ръ Амꙋратъ фб(р)а д҃.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃ѯ҃. прїе ц҃ръ Мехме(д) цр(с)тво и съгра(ди) грады новы выше Цригра(д).
а въ ѯ҃а҃ лѣ(т) прими Цригра(д) въ второ лѣто своего цртва маїа, к҃ѳ. в втѡ(к).
Въ лѣ(т) ѯ҃ц҃ѯг. ѹхвати Ꙗнкꙋлъ феꙁъірбеговикꙗ ꙋ Крꙋшевцꙋ.
И въ то лѣто прїми ц҃ръ Мехме(д) бегь Ново бръдоѣ и Стницꙋ. съ ѡкр(с)тнꙑми гра(д).
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃҃ꙁ҃е҃. ꙋбꙑше ꙋгры кн҃еѕа Цилскаго ꙋ Белградꙋ Ꙍрлиха и кралꙗ Вла(д)слава свѣꙁаше.
И тожде лѣто п҃рстави се Гюргь деспѡ(т) де(к). к҃д. в пе(к).
Въ тожде лѣто прѣстави се деспотица Ерина и въ тъ дн҃ъ побѣже Гръгꙋръ и цр҃ца Мара деспотоворож(д)енїе ꙋ Тꙋрке на Портꙋ.
Въ лѣто ѕ҃ц҃ѯ҃ѕ҃. ꙋмрѣ кралъ Вла(д)сла(в) снъ Албертѣ
Въ то лѣто прѣстави се деспотъ Ла(з)ръ ге(н). к҃. в пе(к).
И въ тѡ лѣто прї(м)и баша Ресавꙋ маїа ї. въ наве(ч)ерїе въꙁне(с)енїа.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃ѯ҃ꙁ҃. бы(с) ку҃р҃ѡпа(с).
И въ то лѣто примише турци второе Смѣ(д)рево їю(н) а҃.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃ѯ҃ѳ҃. воинствова цр҃ъ Мехме(д) бє(г) въ Анатѡлїю и прими гра(д) Сінѡ(п). и тако иде на иꙁꙋмъ Хасана и въꙁврати се на Трапеꙁонтъ и въꙁе га.
В лѣ(т) ѕ҃ц҃о. ц҃р҃ъ хѡ(д) на Амꙋрею и примїю. И многи гра(д) мъчевы пр(е)д(с)аъ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃оа҃. прими ц҃р҃ъ Мехме(д) бег свꙋ Бѡснꙋ и кралꙗ ꙁакла.
И въ то лѣто примише ꙋгрїи Ꙗице гра(д). И прѣгнаше Мачвꙋ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃ов҃. хѡ(д) пакꙑ ц҃р҃ъ на Боснꙋ и гра(д) Ꙗице(м) на въꙁє нъ бѣже испо(д) нѥ(м) и ꙋгрїи ꙁвонікъ рваше и не примꙑше га.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃о҃г҃. хо(д) ц҃р҃ъ Мехме(д) на Арбанаси и плѣни их, и мн҃ога множъства исѣче ѡ(т) ны(х). И Скендерьбега прогна и гра(д) Коню(х) съгра(д).
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃о҃ѕ҃. хѡ(д) ц҃р҃ъ Мехме(д) бе(г) на Карамана и раꙁбы гра(д) Гавалꙋ инꙑ многы гра(д)овы тамо.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃о҃н҃. прими ц҃р҃ъ Негрипъ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃п҃а҃. ꙗви се ꙁвѣꙁда свѣтла съ струлѡ(м) ге(н). к҃в҃. прѣко все иб҃о имѹши дꙋгꙋ.
И въ то лѣто хо(д) ц҃р҃ъ на Иꙁъѹмъ Хасана. и бы(с) бои на Ефраѳꙋ и иꙁгынꙋ баша романскꙑ Хась Муратъ. И ины мн҃о҃ѕꙑ съ ны(м) ау(г)ста д҃. в ср(д)ꙋ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃п҃в҃. хо(д) баша скопцъ на Скъдръ и не въꙁе га.
И въ то лѣто раꙁбы сего Стефанъ воевода на Мулдовꙋ и бы(с) ꙁла ꙁыма иꙁгинꙋ Цѣпеше Вла(д) ѡ(т) Басарабѣ и ц҃р҃ъ раꙁорꙑ градовы на Моравѣ иже Влъкъ Гръгꙋрѡ съ ѹгрїи съгра(д) и рѣсавска ꙁвона прѣвѣлика ѡ(т)несе ѹ Цр҃игра(д) нѣкое(м) мніхѡ(м) ѡ(т)повѣдана.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃п҃д҃. воева ц҃р҃ъ на Стефана и мн҃о҃го воинство его погꙋбꙑ е ꙁемлю попалꙑ и плѣнꙑ.
И тоже лѣто прѣстави се сн҃ъ Стефа(н) деспота Гюргꙗ ѡ ѳ.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃п҃є҃. ръва ц҃р҃ъ Мехме(д) бегь Ска(д)ръ и многꙑ къꙁнꙑ градоратнїе на нѥ(м) съдала и стѣнꙑ его раꙁоры и воинство бесчислъно погубывъ и не въꙁмо(ж) ничтѡ(ж) нъсъсъмирив се съ бнетцїи и на дрѹго лѣто прдаю(т) емꙋ гра(д) кромѣ жителъ и потрѣбы иже въ нѥ(м).
Въ лѣ ꙁ҃ц҃п҃ѳ҃. ѹмрѣ Мехме(д) бегь пркомора м(с)ца маїа г҃. и҃ три дн҃и въпїющꙋ емꙋ плати длъгь пати длъгь и тако раꙁврати житїе. Съ мо сꙋемꙋдрънꙑ мн҃ѡ҃га воинства сътвори. И ꙁемлѥ прїе(т), и вѣлице(х) мужъ погꙋби. И хр(с)тіаны беꙁчислъны поробывъѥ. Мъче съ(д)нѣ сътворы. Ꙗже нѣ довлѣе тъ лѣто повѣсти. Ниже мощно чл҃кꙋ, кромѣ б҃ꙋ единомꙋ бѣдомꙑ. И чтѡ рѣкꙋ аще инъ ктѡ въ дрѣвны ѡ(т)врѣтаете(с) також(д)е ꙗкож(д)е съ лютꙑ. Сице емꙋ сѹщꙋ въ цр(с)твꙋющомꙋ гра(дꙋ) прилꙋчисе нечто таково дѡ(с)ино повѣсти. Еуреіномꙋ нѣкоемꙋ погꙋблъшꙋ тꙑсꙋщꙋ ꙁлатицъ и сы(х) прѣꙁвитерꙋ некоемꙋ обртшꙋ благоч(с)твꙋ. Еуреінꙋ намнѡгꙑ дн҃и ищꙋщꙋ и дары мн҃ѡгы ѡбѣщавакщꙋ кто аще погꙋблѥно бртꙑ ꙗвитъ еже и бы(с) прѣꙁвітерꙋ принесшꙋ еуреінже видѣвъ ре(ч) Единаче каменꙋ гл҃а еще вънѹтръ камо. И прѣꙁвітеръ не(д)вѣ овѣщи кромѣ ꙁлатиц҃ ихже реклъ еси каменъ ето(ж) реклъ никако(ж) виде. И ꙗкоже намнѡѕѣ съпиращи се и крамолещи(м) неꙋтоли(м) еуреінъ съ своимꙑ поспѣшникꙑ на преꙁвітера обреташе(с). видѣв же преꙁвітеръ ѡ(т) всꙋ(д) ꙋтѣснаема себѣ къ ц҃р҃ꙋ прихѡ(д)тъ нѣкоимъ ѹковож(д)еніе(м) и всꙋ истинꙋ исповѣдꙋе(т). Еуреіна пгꙋблѥнїе и егово обретенїе по(д)бнѡ(ж) и напастное приложенїе. Сїїа ц҃р҃ъ слꙑшавъ ѡ(т) преꙁвітера и добрѣ испитавъ. Скорꙑ приꙁваніе(м) Еуреінъ прихо(д)тъ. И ѡбретеное ꙁлато ѡ(т) прѣꙁвитера, повѣленіе(м) ц҃р҃ве(м) приноситъ. И ц҃р҃ъ въꙁемъ ѡ(т) еуреіна ꙁлато преꙁвітерꙋ подаетъ рекъ се ты имѣи въ себѣ да аще кто беꙁкамена поищетъ то даж(д)ь ащели ни имѣи сїи. Е же и бы(с). Еуреіну гла҃ нѣ(с) се твое погꙋблѥнїе н҃ъ инѡ(о) ѡ(т)селе ищи да ктѡ със каменѡ(м) принетъ то ты имѣи. Сїа прѣꙁвітеръ видѣвь ислышавъ ѡ(т) цр(с)кь(х) испраашетсе. съ му҃рѡ(м) въ своꙗси ѡ(т)хѡ(д)тъ. Бл҃годаривъ ба҃ и ц҃҃р҃҃а прѣмꙋдривша(е), ѡ(т) напасти прав(д)ѣнаго иꙁбавлъша.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃ò҃. прїемлѥтъ сн҃ъ цр(с)тво его маїа ѳї. и чема брать си прогна. И по іхъ лѣ(т) ѹ полїе сътрувенъ бꙑ.
В лѣ(т) ѕ҃ц҃ò҃а҃. прїетъ ц҃р҃ъ Баꙗꙁытъ в҃. гра(д) на Чрьмне(м) моры Белгра(д) и Кѥлїе на Дꙋнавꙋ карабогдановꙑ.
В лѣ(т) ѕ҃ц҃ò҃д҃. раꙁбіше му҃сиранѣ Анаѳолїю. И башꙋ херцеговікꙗ ꙋхватише и по мн҃о҃ѕѣ пакꙑ вратише, ц҃р҃ꙋ же ꙁетъ прилꙋчисе быти.
Въ лѣ(т) ѕ҃ц҃ò҃ѕ҃. прѣстави се Мара цр҃ца дьщи Гюргꙗ деспота ѹ Ежевꙋ на са(м) кр(с)тѡ(в) дн҃ъ се(к) д҃ї ѹ пе(к).
И въ то лѣто воинствоваше тꙋрцꙑ кромѣ цр҃а на мусираны и ꙋбїенꙑ быше тамо мнѡѕꙑ и въ работꙋ въсхꙑщени а иже въꙁвратише(с) тьщи и свои(х) лышены. тог(д)ъ и Мѣникъ иꙁгорѣ.
Въ лѣ(т) ꙁ҃а иꙁыде ц҃р҃ъ до Софїи и прѣ бы(с) та(мо) в҃ї дн҃и ѡ(т) тꙋ(д) шъ(д) плѣны свои ꙁемлю ꙁа нѣкою о грѣхꙋ круолешъ въꙁвраще(м).
И бы(с) съмрътоносїе всеи ꙁемли его.
Въ лѣ(т) ꙁ҃г҃. ѹмꙑраетъ Влахѡ(м) воевода какꙋгѥръ и Радꙋлъ сн҃ъ его прѣемнікъ бываетъ.
Въ лѣто ꙁ҃д
Ръкопис № 49, Манастира “Св. Никола” (Николяц) край гр. Бело поле, Черна гора